нагороджуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагоро́джуватися, нагоро́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагоро́джуймося, нагоро́джуймось | |
| 2 особа | нагоро́джуйся, нагоро́джуйсь | нагоро́джуйтеся, нагоро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагоро́джуватимуся, нагоро́джуватимусь | нагоро́джуватимемося, нагоро́джуватимемось, нагоро́джуватимемся |
| 2 особа | нагоро́джуватимешся | нагоро́джуватиметеся, нагоро́джуватиметесь |
| 3 особа | нагоро́джуватиметься | нагоро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагоро́джуюся, нагоро́джуюсь | нагоро́джуємося, нагоро́джуємось, нагоро́джуємся |
| 2 особа | нагоро́джуєшся | нагоро́джуєтеся, нагоро́джуєтесь |
| 3 особа | нагоро́джується | нагоро́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нагоро́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нагоро́джувався, нагоро́джувавсь | нагоро́джувалися, нагоро́джувались |
| жін. р. | нагоро́джувалася, нагоро́джувалась | |
| сер. р. | нагоро́джувалося, нагоро́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагоро́джувавшись | ||