нагорлати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагорла́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагорла́ймо | |
| 2 особа | нагорла́й | нагорла́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагорла́ю | нагорла́ємо, нагорла́єм |
| 2 особа | нагорла́єш | нагорла́єте |
| 3 особа | нагорла́є | нагорла́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагорла́в | нагорла́ли |
| жін.р. | нагорла́ла | |
| сер.р. | нагорла́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагорла́вши | ||