нагомонітися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагомоні́тися, нагомоні́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагомоні́мося, нагомоні́мось, нагомоні́мся
2 особа нагомони́ся, нагомони́сь нагомоні́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагомоню́ся, нагомоню́сь нагомонимо́ся, нагомонимо́сь, нагомони́мся
2 особа нагомони́шся нагомоните́ся, нагомоните́сь
3 особа нагомони́ться нагомоня́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагомоні́вся, нагомоні́всь нагомоні́лися, нагомоні́лись
жін.р. нагомоні́лася, нагомоні́лась
сер.р. нагомоні́лося, нагомоні́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагомоні́вшись