нагомоніти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагомоні́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагомоні́мо, нагомоні́м | |
2 особа | нагомони́ | нагомоні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагомоню́ | нагомонимо́, нагомони́м |
2 особа | нагомони́ш | нагомоните́ |
3 особа | нагомони́ть | нагомоня́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нагомоні́в | нагомоні́ли |
жін.р. | нагомоні́ла | |
сер.р. | нагомоні́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагомоні́вши |