нагомоніти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагомоні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагомоні́мо, нагомоні́м | |
| 2 особа | нагомони́ | нагомоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагомоню́ | нагомонимо́, нагомони́м |
| 2 особа | нагомони́ш | нагомоните́ |
| 3 особа | нагомони́ть | нагомоня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагомоні́в | нагомоні́ли |
| жін.р. | нагомоні́ла | |
| сер.р. | нагомоні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагомоні́вши | ||