НА́ГОЛОСна чому (посилення голосу або підвищення тону у вимові певного слова, звука і т. ін. для показу його важливості; увиразнення, висунення на перший план найважливіших і найістотніших моментів у промові, тексті тощо),АКЦЕ́НТ, ПРИ́ТИСК, НА́ТИСКрозм.;НАГОЛО́ШЕННЯ, НАГОЛО́ШУВАННЯ, АКЦЕНТУВА́ННЯ на чому, чого,ВИ́ДІЛЕННЯчого,ПІДКРЕ́СЛЕННЯчого (зосередження уваги на чому-небудь важливому). - Мої бійці, - він зробив наголос на слові "мої", виходило так, що вони існують лише для того, щоб охороняти йогоперсону,- народ стріляний (Григорій Тютюнник); В даному пакті статуту наголос.. зроблено на підкресленні користування українською мовою (В. Еллан); Спеціально кольористичних акцентів нема зовсім, а проте цілість - український весняний вечір [Т. Шевченка] - встає перед нашою уявою з усіма своїми кольорами, контурами (І. Франко); Говорячи, Андрій Петрович без притиску, але якось чудно наголошував то те, то те слово, буцімто в мові його був ще й інший сенс (Ю. Шовкопляс); Режисер допомагає акторам звільнятися від звичних штампів, сміливим акцентуванням на головному в п’єсі.. він різко знімає марево сентименталізму (Ю. Мартич); Виділення основних положень статті.