НАГОЛО́ШУВАТИщо (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИзаст., лінгв. - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Правильно наголошувати слово; Акцентують [фурмани в Щавниці] слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (І. Нечуй-Левицький).

НАГОЛО́ШУВАТИщо, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИщо,ПІДКРЕ́СЛЮВАТИщо, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИщо,НАПИРА́ТИна що,розм.,НАЛЯГА́ТИна що, розм.;НАТИСКА́ТИ[НАТИ́СКУВАТИ]на що,ПРИТИСКА́ТИ[ПРИТИ́СКУВАТИ]на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). - Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. - Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, - він наголосив це слово, - особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: - Ну, та й чого ти губищі свої надула? - "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини - діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); - Юра сьогодні не піде в ліс, - твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); - Гаразд. Обов’язково намалюю, - притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). - Пор. 1. виділя́ти.