нагодувати 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагодува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагоду́ймо
2 особа нагоду́й нагоду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагоду́ю нагоду́ємо, нагоду́єм
2 особа нагоду́єш нагоду́єте
3 особа нагоду́є нагоду́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагодува́в нагодува́ли
жін.р. нагодува́ла
сер.р. нагодува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нагодо́ваний
Безособова форма
нагодо́вано
Дієприслівник
нагодува́вши

Словник синонімів

НАГОДУВА́ТИкого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИзаст.;НАСИТИ́ТИ кого і що,НАПХА́ТИщо чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). - Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Край якогось села над ставком понапували й нагодували коней (В. Козаченко); Лишу тії дитинята, ой, самих їх лишу, не накормлю, не огрію, ані поколишу (Уляна Кравченко); Наситити голодного; Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко).

Словник фразеологізмів

нагодува́ти дрижака́ми кого і без додатка. Дуже налякати когось. Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський).

годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Грінченко); Ніколи його ніхто не бив, а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличниками й давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (В. Собко).

нагодува́ти цибу́лькою кого, жарт. Побити кого-небудь. Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., і цибулькою нагодує (О. Стороженко).