-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагодо́вувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагодо́вуймо
2 особа нагодо́вуй нагодо́вуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагодо́вуватиму нагодо́вуватимемо, нагодо́вуватимем
2 особа нагодо́вуватимеш нагодо́вуватимете
3 особа нагодо́вуватиме нагодо́вуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагодо́вую нагодо́вуємо, нагодо́вуєм
2 особа нагодо́вуєш нагодо́вуєте
3 особа нагодо́вує нагодо́вують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагодо́вуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагодо́вував нагодо́вували
жін. р. нагодо́вувала
сер. р. нагодо́вувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагодо́вувавши

Словник синонімів

НАГОДУВА́ТИкого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИзаст.;НАСИТИ́ТИ кого і що,НАПХА́ТИщо чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). - Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Край якогось села над ставком понапували й нагодували коней (В. Козаченко); Лишу тії дитинята, ой, самих їх лишу, не накормлю, не огрію, ані поколишу (Уляна Кравченко); Наситити голодного; Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко).