-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагоди́тися, нагоди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагоді́мося, нагоді́мось, нагоді́мся
2 особа нагоди́ся, нагоди́сь нагоді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагоджу́ся, нагоджу́сь нагодимо́ся, нагодимо́сь, нагоди́мся
2 особа нагоди́шся нагодите́ся, нагодите́сь
3 особа нагоди́ться нагодя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагоди́вся, нагоди́всь нагоди́лися, нагоди́лись
жін.р. нагоди́лася, нагоди́лась
сер.р. нагоди́лося, нагоди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагоди́вшись

Словник синонімів

НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з’явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки - не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся),НАХОПИ́ТИСЯрозм.;ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯрозм.,НАВЕРНУ́ТИСЯрозм.,НАЛУЧИ́ТИСЯрозм. рідше (випадково, несподівано). - Недок.: нахопля́тися, трапля́тися, підверта́тися, наверта́тися, налуча́тися. Тимка стало тягнути вниз, і хто його знає, чим би це все закінчилось, та нагодився на ту хвилю Джмелик начовні (Григорій Тютюнник); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та й наклав йому здачі (Л. Яновська); - Цитьте-но, цитьте, Іванихо! ..А то тут, знаєте... пани... ще хто нахопиться, буде й мені й вам (Леся Українка); Тут самим нічого їсти, а, борони боже, трапиться гість, тоді чим хоч приймай (М. Коцюбинський); - Отак закінчить [секретар] з одним, а тут і хтось інший уже підвернеться. От вам і пропав обід, уже вечерять пора... (В. Кучер); Підождім трохи, може, хто навернеться (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. насти́гнути.
I. НАСТИ́ГНУТИ[НАСТИ́ГТИ] (прийти, прибути вчасно, у потрібний момент), НАСПІ́ТИрозм.,ПРИСПІ́ТИрозм.,ПІДОСПІ́ТИрозм.,ПРИСТИ́ГНУТИ[ПРИСТИ́ГТИ]розм.,СПОСТИ́ГНУТИ[СПОСТИ́ГТИ]розм. - Недок.: настига́ти, наспіва́ти, пристига́ти. Другого дня.. сама Людмила настигла на сніданок (І. Ле); Раненько вийду, на обід наспіну (Панас Мирний); На допомогу шахтарям вчасно підоспів артилерійський дивізіон (М. Стельмах). - Пор. I. нагоди́тися, 1. усти́гнути.