-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний нагові́р нагово́ри
родовий нагово́ру нагово́рів
давальний нагово́ру, нагово́рові нагово́рам
знахідний нагові́р нагово́ри
орудний нагово́ром нагово́рами
місцевий на/у нагово́рі на/у нагово́рах
кличний нагово́ре* нагово́ри*

Словник синонімів

ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями - слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Нзаст.,ПРИГОВІ́Рзаст.,ПРИМО́ВАзаст.Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Добровольський); Стань же над нею, могутній, і зілля подай одворотне, і замовлянням грізним вижени хворість гірку (М. Зеров); Проти самих воріт стояла важка сіра колона, на якій ще хтось із давніх предків Чжана виписав закляття проти злої сили (Ю. Збанацький); - Перехрестився б ти, Семене, від наговору це тобі (І. Ле); Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Юліан Опільський).
НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕПрідко;ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВАперев.мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯкнижн. (злісний наклеп, перев. у пресі, офіційних висловлюваннях);ПА́СКВІЛЬ (про твір наклепницького характеру). - Ні на кого наклепу не звели [батьки], ні обмови, вуста свої ніякою брехнею не опоганили... (О. Гончар); Хіба не бува на чоловіка наговорів (Г. Квітка-Основ’яненко); Земвідділівська молодь не боялася ніяких чисток, отож.. не звертала на ті намови [щодо Сеспеля] ніякісінької уваги (Ю. Збанацький); - Я позачергово вимагаю слова, щоб дати відсіч на.. ці жалюгідні інсинуації (Ю. Шовкопляс); - Панове. Сьогодні уночі якась злочинна рука насмілилася в наших стінах наклеїти пасквіля на пана Бублика і пана Сокола (Я. Качура). - Пор. наші́птування.