наговорюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | нагово́рюватися, нагово́рюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагово́рюймося, нагово́рюймось | |
2 особа | нагово́рюйся, нагово́рюйсь | нагово́рюйтеся, нагово́рюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагово́рюватимуся, нагово́рюватимусь | нагово́рюватимемося, нагово́рюватимемось, нагово́рюватимемся |
2 особа | нагово́рюватимешся | нагово́рюватиметеся, нагово́рюватиметесь |
3 особа | нагово́рюватиметься | нагово́рюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагово́рююся, нагово́рююсь | нагово́рюємося, нагово́рюємось, нагово́рюємся |
2 особа | нагово́рюєшся | нагово́рюєтеся, нагово́рюєтесь |
3 особа | нагово́рюється | нагово́рюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нагово́рюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нагово́рювався, нагово́рювавсь | нагово́рювалися, нагово́рювались |
жін. р. | нагово́рювалася, нагово́рювалась | |
сер. р. | нагово́рювалося, нагово́рювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нагово́рювавшись |