наглушити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наглуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наглуші́мо, наглуші́м | |
| 2 особа | наглуши́ | наглуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наглушу́ | наглу́шимо, наглу́шим |
| 2 особа | наглу́шиш | наглу́шите |
| 3 особа | наглу́шить | наглу́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наглуши́в | наглуши́ли |
| жін.р. | наглуши́ла | |
| сер.р. | наглуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наглу́шений | ||
| Безособова форма | ||
| наглу́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| наглуши́вши | ||