наглумитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наглуми́тися, наглуми́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наглумі́мося, наглумі́мось, наглумі́мся | |
| 2 особа | наглуми́ся, наглуми́сь | наглумі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наглумлю́ся, наглумлю́сь | наглумимо́ся, наглуми́мось, наглуми́мся |
| 2 особа | наглуми́шся | наглумите́ся, наглумите́сь |
| 3 особа | наглуми́ться | наглумля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наглуми́вся, наглуми́всь | наглуми́лися, наглуми́лись |
| жін.р. | наглуми́лася, наглуми́лась | |
| сер.р. | наглуми́лося, наглуми́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наглуми́вшись | ||