наглузуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив наглузува́тися, наглузува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наглузу́ймося, наглузу́ймось
2 особа наглузу́йся, наглузу́йсь наглузу́йтеся, наглузу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наглузу́юся, наглузу́юсь наглузу́ємося, наглузу́ємось, наглузу́ємся
2 особа наглузу́єшся наглузу́єтеся, наглузу́єтесь
3 особа наглузу́ється наглузу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наглузува́вся, наглузува́всь наглузува́лися, наглузува́лись
жін.р. наглузува́лася, наглузува́лась
сер.р. наглузува́лося, наглузува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наглузува́вшись