наглузувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наглузува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наглузу́ймо | |
| 2 особа | наглузу́й | наглузу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наглузу́ю | наглузу́ємо, наглузу́єм |
| 2 особа | наглузу́єш | наглузу́єте |
| 3 особа | наглузу́є | наглузу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наглузува́в | наглузува́ли |
| жін.р. | наглузува́ла | |
| сер.р. | наглузува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наглузува́вши | ||