КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИдіал.;ПІДГАНЯ́ТИ[ПІДГО́НИТИ], ПРИГАНЯ́ТИ[ПРИГО́НИТИ]розм.,ГАРЯЧИ́ТИрозм.,ПІДСТЬО́БУВАТИ[ПІДСТІБА́ТИ]розм.,ПІДХЛЬО́СТУВАТИ[ПІДХЛЬО́СКУВАТИ]розм.,НАГЛИ́ТИдіал. (змушувати швидше щось робити). - Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти[підстібну́ти], підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); - Чого ж замовк? - покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп’ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); - Поспішайся, поспішайся, Прісько! - підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ’яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); - Швидше там! - наглив Підпара (М. Коцюбинський).