-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагина́тися, нагина́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагина́ймося, нагина́ймось
2 особа нагина́йся, нагина́йсь нагина́йтеся, нагина́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагина́тимуся, нагина́тимусь нагина́тимемося, нагина́тимемось, нагина́тимемся
2 особа нагина́тимешся нагина́тиметеся, нагина́тиметесь
3 особа нагина́тиметься нагина́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагина́юся, нагина́юсь нагина́ємося, нагина́ємось, нагина́ємся
2 особа нагина́єшся нагина́єтеся, нагина́єтесь
3 особа нагина́ється нагина́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагина́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагина́вся, нагина́всь нагина́лися, нагина́лись
жін. р. нагина́лася, нагина́лась
сер. р. нагина́лося, нагина́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагина́вшись

Словник синонімів

НАХИЛЯ́ТИСЯ (згинати верхню частину тулуба), НАГИНА́ТИСЯ, СХИЛЯ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПЕРЕГИНА́ТИСЯпідсил.,ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯпідсил.,ПЕРЕХНЯ́БЛЮВАТИСЯдіал.;ПОХИЛЯ́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯпоет.,ЗВІ́ШУВАТИСЯ (перев. над ким-, чим-небудь); ПРИГИНА́ТИСЯ, ПРИХИЛЯ́ТИСЯ, ХИЛИ́ТИСЯ (низько або близько до кого-, чого-небудь). - Док.: нахили́тися, нагну́тися, схили́тися, зігну́тися, перегну́тися, перехили́тися, перехня́битися, похили́тися, зві́ситися, пригну́тися, прихили́тися. Він низько нахилився, щоб не вдаритись об одвірок (О. Копиленко); З реготом вони побігли до хати, нагинаючись попід тином (І. Нечуй-Левицький); Палиця випала з його руки, і він швидко схилився, щоби підняти її (І. Франко); - Згинаюсь я, розкидала сніг, а під ним лежить якась ганчірка (М. Стельмах); Несподівано перед тачанкою виросло кілька бійців, і один з них.. перегнувся з сідла до Світлани (О. Гончар); Людина, перехилившись корпусом уперед, протискалась крізь дужий вітер з дощем (О. Досвітній); Незчулася [молодиця], як і прядку спинила була й похилилась над нею в задумі (А. Головко); Під вагою чудових мрій її гарна голівка почала клонитися долу у напівсні... (В. Гжицький); Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (В. Кучер); На зріст він такий, що, не прихилившися, в двері не пройде (І. Муратов); - Вйо, коні! - шаленіє Левко. - Підвівшись на весь зріст, він розкручує над головою кінець віжок, здригається, хилиться на вибоях і невідомо яким чудом втримується на санях (М. Стельмах).
ХИЛИ́ТИСЯ (про рослини - бути похилим, змінювати пряме положення на похиле, звішувати вниз стебло, гілки і т. ін.), СХИЛЯ́ТИСЯ, НАХИЛЯ́ТИСЯ, НАГИНА́ТИСЯ, ГНУ́ТИСЯ, ЗГИНА́ТИСЯ, ПОХИЛЯ́ТИСЯ, ОПУСКА́ТИСЯ, КЛОНИ́ТИСЯ, ПРИГИНА́ТИСЯ, ХИЛЯ́ТИСЯрозм.; ПОЛЯГА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, НИ́КНУТИ, ПРИПАДА́ТИ (до землі); УГИНА́ТИСЯ[ВГИНА́ТИСЯ] (донизу - перев. під дією якоїсь ваги); УКЛЯКА́ТИ[ВКЛЯКАТИ] (про злаки - схилившись, засихати). - Док.: схили́тися, нахили́тися, нагну́тися, зігну́тися, погну́тися, похили́тися, опусти́тися, склони́тися, пригну́тися, полягти́, полягти́ся, прилягти, пони́кнути, припа́сти, угну́тися[вгну́тися], укля́кнути[вкля́кнути], уклякти[вклякти]. Явір сумними вітами Журливо хилиться на яр (І. Манжура); Високі пірамідальні тополі.. схиляються на вітрі (П. Колесник); Втім, і незораний лан половів - нахилявся хлібами, І, не лежавши в пару, наливав своє стигле колосся (М. Зеров); Дуб лопається, а лозина нагинається (прислів’я); Пшениця гнулася під вітром до землі (В. Кучер); Нехай лоза-телюжина Згинається нижче; А дівчина до милого Притулиться ближче! (Я. Щоголів); Похилились верби в воду Тихої ріки (І. Франко); Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (І. Сенченко); Жалібно клониться калина (Уляна Кравченко); Почалася дощова, грозова злива; до землі пригинався низькорослий овес (С. Чорнобривець); Он рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (І. Вирган); Трави довгі полягли у лузі (В. Сосюра); Як хліба вистояли проти шаленої стихії? Хоч і прилягли (К. Гордієнко); Яскраві квіти півонії зрізали, безголовий кущ никнув до землі, - зжовклий, захирілий (В. Дрозд); Дерева всюди вгинаються під вагою фруктів (В. Минко); - Наше жито вже сиплеться; через день, через два воно вже вклякне! (І. Нечуй-Левицький).