нагинання 1 значення
-1-
іменник середнього роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | нагина́ння | |
| родовий | нагина́ння | |
| давальний | нагина́нню | |
| знахідний | нагина́ння | |
| орудний | нагина́нням | |
| місцевий | на/у нагина́нні, нагина́нню | |
| кличний | нагина́ння* |
Словник антонімів
| ВИПРЯМЛЯТИ | ЗГИНАТИ |
| Робити прямим, рівним що-н. зігнуте, розправляти, випростовувати, виправляти. | Гнути, робити щось нерівним, кривим, складати під кутом, у формі дуги, (про щось м’яке) зібгати. |
| Випрямляти ~ згинати гілку, дерево, дріт, залізо, кущі, листок, палець, палицю, руку, солому, стебло, траву, цвяхи, шнурок; вітром, голими руками; без зусиль, із зусиллям, з труднощами, легко, низько; згинати вітром, до землі. Намагатися, почати, хотіти що-н. випрямляти ~ згинати. | |
| Скільки не згинай сталевої лінійки, вона знову випрямиться (З газет). | |
| Випрямлення ~нагинання, випрямляти ~гнути; випростовувати ~нагинати, розправляти ~зібгати | |