-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наги́й нага́ наге́ нагі́
родовий наго́го наго́ї наго́го наги́х
давальний наго́му нагі́й наго́му наги́м
знахідний наги́й, наго́го нагу́ наге́ нагі́, наги́х
орудний наги́м наго́ю наги́м наги́ми
місцевий на/у наго́му, нагі́м на/у нагі́й на/у наго́му, нагі́м на/у наги́х

Словник синонімів

ГО́ЛИЙ (про людину, частини тіла - без одягу), ГОЛІ́СІНЬКИЙпідсил.,НАГИ́Йзаст.;ОГО́ЛЕНИЙ (перев. про частини тіла). Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (М. Коцюбинський); Черниш, голий по пояс, лежав спокійно (О. Гончар); - Ліс - як бір, просторий та буйний. Ув одній льолі, а то й голісінька, бігай по йому - ніхто тебе не побаче (Панас Мирний); Вона обнмала вже його своїми нагими рожевими руками (Г. Хоткевич); Тепла, післядощова волога вдаряє дівчину по оголених литках (Ірина Вільде).
ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір’я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙпідсил.,НАГИ́Йзаст.;ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. про степ); БЕЗВОЛО́СИЙ (позбавлений волосся); БЕЗШЕ́РСТИЙ (не вкритий шерстю); БЕЗПЕ́РИЙ, НЕОПЕ́РЕНИЙ (не вкритий пір’ям); БЕЗЛИ́СТИЙ (не вкритий листям). А далі розлягалось поле, рівне, сіро-зелене, голе (М. Коцюбинський); З дерев опадало листя, і високі дуби гули на вітрі оголеним гіллям (В. Кучер); Ліс теж чорний, голий-голісінький, поздіймав догори похмуре гілляччя рук (Є. Гуцало); Земля лежала ще чорна й нага (О. Кобилянська); Лиса, як коліно, голова блищала при місяці, неначе скляна (І. Нечуй-Левицький); Лисий горб; Схилами високих полисілих гір мріють в одвічному спокої смерекові ліси (П. Колесник); Комусь, не степовикові, незрозуміло, як живуть люди на голій, порожній рівнині (Ю. Яновський); Його безволосий череп.. блищав (І. Муратов); Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір’ю (М. Коцюбинський); Яструб на камінь сідає, Щоб гадину діткам безперим піймать... (Д. Мордовець); Неоперене пташеня; На безлистих чорних гілочках де-не-де виблискували краплі ранкової роси (С. Журахович).