нагвинчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нагви́нчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагви́нчуймо | |
| 2 особа | нагви́нчуй | нагви́нчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагви́нчуватиму | нагви́нчуватимемо, нагви́нчуватимем |
| 2 особа | нагви́нчуватимеш | нагви́нчуватимете |
| 3 особа | нагви́нчуватиме | нагви́нчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагви́нчую | нагви́нчуємо, нагви́нчуєм |
| 2 особа | нагви́нчуєш | нагви́нчуєте |
| 3 особа | нагви́нчує | нагви́нчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нагви́нчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нагви́нчував | нагви́нчували |
| жін. р. | нагви́нчувала | |
| сер. р. | нагви́нчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нагви́нчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| нагви́нчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| нагви́нчувавши | ||