нагвинчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нагви́нчувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нагви́нчуймо | |
2 особа | нагви́нчуй | нагви́нчуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагви́нчуватиму | нагви́нчуватимемо, нагви́нчуватимем |
2 особа | нагви́нчуватимеш | нагви́нчуватимете |
3 особа | нагви́нчуватиме | нагви́нчуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нагви́нчую | нагви́нчуємо, нагви́нчуєм |
2 особа | нагви́нчуєш | нагви́нчуєте |
3 особа | нагви́нчує | нагви́нчують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
нагви́нчуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | нагви́нчував | нагви́нчували |
жін. р. | нагви́нчувала | |
сер. р. | нагви́нчувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нагви́нчуваний | ||
Безособова форма | ||
нагви́нчувано | ||
Дієприслівник | ||
нагви́нчувавши |