-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагви́нчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагви́нчуймо
2 особа нагви́нчуй нагви́нчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагви́нчуватиму нагви́нчуватимемо, нагви́нчуватимем
2 особа нагви́нчуватимеш нагви́нчуватимете
3 особа нагви́нчуватиме нагви́нчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нагви́нчую нагви́нчуємо, нагви́нчуєм
2 особа нагви́нчуєш нагви́нчуєте
3 особа нагви́нчує нагви́нчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нагви́нчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нагви́нчував нагви́нчували
жін. р. нагви́нчувала
сер. р. нагви́нчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нагви́нчуваний
Безособова форма
нагви́нчувано
Дієприслівник
нагви́нчувавши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).