-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нагвинти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагвинті́мо, нагвинті́м
2 особа нагвинти́ нагвинті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагвинчу́ нагвинтимо́, нагвинти́м
2 особа нагвинти́ш нагвинтите́
3 особа нагвинти́ть нагвинтя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагвинти́в нагвинти́ли
жін.р. нагвинти́ла
сер.р. нагвинти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нагви́нчений
Безособова форма
нагви́нчено
Дієприслівник
нагвинти́вши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).