нагарчатися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагарча́тися, нагарча́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагарчі́мося, нагарчі́мось, нагарчі́мся
2 особа нагарчи́ся, нагарчи́сь нагарчі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагарчу́ся, нагарчу́сь нагарчимо́ся, нагарчимо́сь, нагарчи́мся
2 особа нагарчи́шся нагарчите́ся, нагарчите́сь
3 особа нагарчи́ться нагарча́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагарча́вся, нагарча́всь нагарча́лися, нагарча́лись
жін.р. нагарча́лася, нагарча́лась
сер.р. нагарча́лося, нагарча́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагарча́вшись