нагарчатися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нагарча́тися, нагарча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нагарчі́мося, нагарчі́мось, нагарчі́мся | |
| 2 особа | нагарчи́ся, нагарчи́сь | нагарчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нагарчу́ся, нагарчу́сь | нагарчимо́ся, нагарчимо́сь, нагарчи́мся |
| 2 особа | нагарчи́шся | нагарчите́ся, нагарчите́сь |
| 3 особа | нагарчи́ться | нагарча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нагарча́вся, нагарча́всь | нагарча́лися, нагарча́лись |
| жін.р. | нагарча́лася, нагарча́лась | |
| сер.р. | нагарча́лося, нагарча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нагарча́вшись | ||