нагарчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив нагарча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нагарчі́мо, нагарчі́м
2 особа нагарчи́ нагарчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нагарчу́ нагарчимо́, нагарчи́м
2 особа нагарчи́ш нагарчите́
3 особа нагарчи́ть нагарча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нагарча́в нагарча́ли
жін.р. нагарча́ла
сер.р. нагарча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нагарча́вши