нагартований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нагарто́ваний нагарто́вана нагарто́ване нагарто́вані
родовий нагарто́ваного нагарто́ваної нагарто́ваного нагарто́ваних
давальний нагарто́ваному нагарто́ваній нагарто́ваному нагарто́ваним
знахідний нагарто́ваний нагарто́вану нагарто́ване нагарто́вані
орудний нагарто́ваним нагарто́ваною нагарто́ваним нагарто́ваними
місцевий на/у нагарто́ваному, нагарто́ванім на/у нагарто́ваній на/у нагарто́ваному, нагарто́ванім на/у нагарто́ваних