і (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Приговорює [Охрім]: “Кабака гарна, терла жінка Ганна!..” Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко); Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш... (І. Котляревський); Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко); Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович). і у́сом не морга́ти. “Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!..” гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський).

і (рідше ні, на́віть) ву́сом (брово́ю) не моргну́ти. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Приговорює [Охрім]: “Кабака гарна, терла жінка Ганна!..” Солдат нічичирк! і усом не моргне (Г. Квітка-Основ’яненко); Гей ти, проклятий стариганю! На землю з неба не зиркнеш, Не чуєш, як тебе я ганю, Зевес! — ні усом не моргнеш... (І. Котляревський); Щохвилі ціле зібрання переривало його оповідання грімким реготом, але бесідник навіть вусом не моргнув (І. Франко); Юрко й бровою не моргнув (Л. Мартович). і у́сом не морга́ти. “Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко… на-на!..” гукнули, як на ґвалт. А наш Рябко тобі і вусом не моргає (П. Гулак-Артемовський).

[на́віть] му́хи не заче́пить [мізи́нцем]. Не завдасть нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко); Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський).

[на́віть] му́хи не заче́пить [мізи́нцем]. Не завдасть нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (В. Логвиненко); Чудова людина. Роботу веде, як по нотах. Акуратист. А тихий — мухи не зачепить (А. Крижанівський).

і (рідше ані́, на́віть) о́ком не моргну́ти. 1. Відразу зробити щось; не роздумувати, не вагатися. — Ти б допоміг? — Звичайно. І оком не моргнув би (З усн. мови).

2. Не звертати (не звернути) ніякої уваги на що-небудь; не (з)реагувати. Це й був той третій, .. що незадоволено скривився, коли їм не подали пива, в той час як інші й оком не моргнули (Л. Первомайський); Сухі хімічні формули, повз які звичайна людина пройде, навіть оком не моргнувши, у сталеварів викликали бурю найгостріших почуттів (В. Собко).

3. Впевнено вести, повести себе, приховуючи що-небудь. Певне, тільки тепер розшолопав, як по-дурному повівся. Мусив би й оком не моргнути, нічого, ніякої Лізи не знає й не відає (Я. Гримайло); — Так чуєш же, Маринко? Завтра ані оком не моргни, коли знайдуть у Андрія (В. Винниченко); Брехати треба буде для цього,— брехатиме. І оком не моргне (А. Головко); // Не відчувати ніяковості, не бентежитися. А він і оком не моргне, наче йому не первина сусіду з біди рятувати (І. Муратов).

4. Не поворухнутися, завмерти. А хитрая мишва так іноді морочить, Що треба буть мудрованим котом, Щоб висидіть, неначе неживому, І оком не моргнуть (Л. Глібов).

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах).

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах).

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах).

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах).

[і (на́віть)] па́льцем не кивну́ти (не ворухну́ти, не поворуши́ти і т. ін.). Зовсім нічого не зробити для здійснення чого-небудь. В коридорі її ждали Петрусеві батьки. — Що? Що нам робити?.. Їх же виключать зі школи..— Робіть, що знаєте,— вона прискорила ходу.— А я — пальцем не кивну (П. Дорошко); Удача привалила до рук Гайдукові. Сама привалила — не ворухнув навіть пальцем (А. Дімаров); [Поет:] Ти мусиш помагати! [Муза (байдужо):] Нічого не мушу і пальцем, знай, не рушу. Не я тобі служу, а ти мій раб (Леся Українка). й па́льцем ворухну́ти. Йому доручено порятувати цінні папери, але ніхто й пальцем ворухнути не хоче (Ю. Бедзик). хоч (на́віть) па́льцем кивну́ти (поворухну́ти). Оглянувся я й на власне життя. Чи мав я хоч одну чисту радість, .. хоч пальцем, наприклад, кивнув для того, аби в тій темній безодні .. хоч трохи розвиднілось? (М. Коцюбинський); Чумак полінувався навіть пальцем поворухнути. А ще й господарем величають його (М. Стельмах).

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т. ін.) [собі́] не ма́ти. 1. чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький); То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний); Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов); Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський). на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний).

2. чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар); Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний); В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч).

3. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний); Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький); // Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті, ніж такому (Панас Мирний).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

не ма́ти [й (на́віть, жо́дного і т. ін.)] поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала [Маруся] ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).