-1-
прикметник
(про артвогонь)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наві́сний наві́сна наві́сне наві́сні
родовий наві́сного наві́сної наві́сного наві́сних
давальний наві́сному наві́сній наві́сному наві́сним
знахідний наві́сний наві́сну наві́сне наві́сні
орудний наві́сним наві́сною наві́сним наві́сними
місцевий на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сній на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сних
-2-
прикметник
(який нависає, навішується)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наві́сний наві́сна наві́сне наві́сні
родовий наві́сного наві́сної наві́сного наві́сних
давальний наві́сному наві́сній наві́сному наві́сним
знахідний наві́сний наві́сну наві́сне наві́сні
орудний наві́сним наві́сною наві́сним наві́сними
місцевий на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сній на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навісни́й навісна́ навісне́ навісні́
родовий навісно́го навісно́ї навісно́го навісни́х
давальний навісно́му навісні́й навісно́му навісни́м
знахідний навісни́й навісну́ навісне́ навісні́
орудний навісни́м навісно́ю навісни́м навісни́ми
місцевий на/у навісно́му, навісні́м на/у навісні́й на/у навісно́му, навісні́м на/у навісни́х
-3-
прикметник
(навіжений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наві́сний наві́сна наві́сне наві́сні
родовий наві́сного наві́сної наві́сного наві́сних
давальний наві́сному наві́сній наві́сному наві́сним
знахідний наві́сний наві́сну наві́сне наві́сні
орудний наві́сним наві́сною наві́сним наві́сними
місцевий на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сній на/у наві́сному, наві́снім на/у наві́сних

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навісни́й навісна́ навісне́ навісні́
родовий навісно́го навісно́ї навісно́го навісни́х
давальний навісно́му навісні́й навісно́му навісни́м
знахідний навісни́й навісну́ навісне́ навісні́
орудний навісни́м навісно́ю навісни́м навісни́ми
місцевий на/у навісно́му, навісні́м на/у навісні́й на/у навісно́му, навісні́м на/у навісни́х

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навісни́й навісна́ навісне́ навісні́
родовий навісно́го навісно́ї навісно́го навісни́х
давальний навісно́му навісні́й навісно́му навісни́м
знахідний навісни́й, навісно́го навісну́ навісне́ навісні́, навісни́х
орудний навісни́м навісно́ю навісни́м навісни́ми
місцевий на/у навісно́му, навісні́м на/у навісні́й на/у навісно́му, навісні́м на/у навісни́х

Словник синонімів

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙрідше,ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙрідше,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,НАВІЖЕ́НИЙпідсил. розм.,НАВІСНИ́Йпідсил. розм.,ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил. розм.,СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,ШАЛЕ́НИЙпідсил. розм.,рідше,БІСНУВА́ТИЙзаст.,ЮРОДИ́ВИЙрозм.,ПОМІ́ШАНИЙрідко.Зійшов з помосту божевільний Лір (М. Рильський); Дитя, убите катом на порозі, безумна мати, схилена в знемозі (С. Голованівський); - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Михайло знав такого - причинного Андрія, який ходив по селах (М. Томчаній); - Пан буде мені писати, чи здоровий твій чоловік! Мабуть, ти п’яна або зроду така навіжена (Марко Вовчок); То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Т. Шевченко); З яких країн сюди прийшла Бандитів зграя оглашенна (Л. Забашта); Чи не дурна я, чи не скажена? - думаю. - Що він накоїв? Чи половини б мене не стало, якби поцілував?.. (Панас Мирний); [Ройс:] Хитруєш ти, сенаторе. Боїшся Сказати в вічі: що так стурбувало Святий синкліт: Ройс грошей не дає? І ви його за це оголосили Шаленим? (І. Муратов); Отець Сидір розповідав притчі про те, як вселявся біс у грішників і вони робилися біснуватими (О. Донченко); - Добре, - сказав старий, - я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (В. Собко). - Пор. 1. безтя́мний, 1. дурни́й.
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙу знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬрозм.,НЕНОРМА́ЛЬНИЙрозм.,ПРИЧИ́ННИЙрозм.,ПСИХІ́ЧНИЙрозм.,ПСИХОПА́Трозм.,ПСИХрозм.,ШИЗОФРЕ́НІКрозм.,БІСНУВА́ТИЙпідсил., НАВІ́ЖЕНИЙпідсил., НАВІСНИ́Йпідсил., ОГЛАШЕ́ННИЙпідсил., СКАЖЕ́НИЙпідсил., ШАЛЕ́НИЙпідсил., ЦАПЛЕ́НИЙпідсил., рідше,БОЖЕВІ́ЛЕЦЬрідко,ПОМІ́ШАНИЙрідко,ОЧМАНА́[ЧМАНА́]підсил. рідко,ВАРІЯ́Тдіал. - Куди ти? Божевільний! Стій! Вернись! (Леся Українка); (Широко замахнувши, кидає [Тірца] арфу далеко в Іордан). [Співець:] Безумна! Біснувата! Що ти робиш? (Леся Українка); В цю останню хвилину так несподівано і невчасно з’явилася думка: "Зупинися, безумцю! На кого руку підіймаєш? (А. Шиян); - Ну, ось візьміть, тату, і мене на дибу, скарайте палею, бо я теж прошу за Мартинка! - Шаленець, хлопчисько... - ледве вимовив збентежений батько (І. Ле); "Причинний!" - говорили ви й тоді, Коли я в грошах не знавав принади І через сни, таємні, золоті, Я рвався геть од теплої посади (А. Кримський); Розбещений психопат, ошалілий рабовласник, хтивий кровожер, самозакоханий маніяк, незнаний досі виродок - ось риси гітлерівця (К. Гордієнко); - Як ти з ним вживаєшся, з тим Сергієм Танченком! Він же псих. В нього... манія справедливості! (О. Гончар); - Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! - говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький); - Я не піду, мамо, - говорила дівчина, - я його не люблю. - Навісна! - скрикнула стара. - Що ти говориш мені? (Марко Вовчок); - Яке тобі діло, оглашенний, до тих, що бастують?! Ти їм дітей будеш хрестити, чи як? (М. Стельмах); З-під рук у батька вхопила [дочка] його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригати.. вії. - Скажена! - Він відняв ножиці, дав запотиличника (О. Гончар); Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти із своїм життям?" (М. Рильський); Погана справа! Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було піти "на вінт" до сусіда? Ат!.. (М. Коцюбинський); Боже мій, Хомутовников!! Ще, здається, ніколи не показувався він такою очманою, як тепер! (Олена Пчілка); - Я не піду більше на таку роботу.. В мене рука тремтить, я не можу... - Не говори дурниць, варіяте! (М. Ю. Тарновський). - Пор. 1. ду́рень.
НЕСАМОВИ́ТИЙ (який виражає стан сильного душевного потрясіння або нагадує такий стан), ДИ́КИЙрозм.; ШАЛЕ́НИЙ, ОШАЛІ́ЛИЙрозм., ОШАЛЕНІ́ЛИЙрозм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІЖЕ́НИЙ, НАВІСНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙпідсил. розм.,ОСКАЖЕНІ́ЛИЙпідсил. розм.,ОСАТАНІ́ЛИЙпідсил. розм. (від роздратування, гніву і т. ін.); НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙрозм., ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙдіал.,ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙдіал. (про крик болю, відчаю тощо). Сього панич не сподівався, несамовитий вид Софіїн злякав його, і він миттю зник (Леся Українка); Сперанський дивився кудись убік диким, безтямним поглядом і ледве чутно стогнав (О. Гончар); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський); Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Л. Дмитерко); Панщина пропала й сліду не покинула. ..То був послідок навісного лютування Потоцького, Лаша, Вишневецького та інших польських панів і українських панів-перевертнів (І. Нечуй-Левицький); - Віват! віват шляхті!.. - загаласу-вала шляхта якимись скаженими голосами (І. Нечуй-Левицький); Зеленуваті очі Гната зробилися оскаженілими (Григорій Тютюнник); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б. Грінченко); Знадвору вривається несвітський галас (Леся Українка). - Пор. 2. безтя́мний.