навіс 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(покрівля; те, що нависає)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний наві́с наві́си
родовий наві́су наві́сів
давальний наві́су, наві́сові наві́сам
знахідний наві́с наві́си
орудний наві́сом наві́сами
місцевий на/у наві́сі на/у наві́сах
кличний наві́се* наві́си*

Словник синонімів

НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́Крозм.; КОЗИРО́Крозм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК, ЗВИС (те, що виступає як продовження даху будівлі). Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Ю. Збанацький); Колодуб зовсім близько побачив свій "газон" з брезентовим накриттям (Ю. Бедзик); Поряд з яблунею стояла будова - простий солом’яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси (Ю. Яновський); З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя (В. Кучер); На піддашшю корчми, підпертому шістьма голими дерев’яними стовпами, ходив Абрамко з люлькою в зубах (Н. Кобринська). - Пор. 2. наме́т.
НАМЕ́Т (навіс із тканини), НАПИНА́ЛОрозм.; ТЕНТ (звичайно парусиновий). До маленького ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка); Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже (П. Тичина); Під полотняним тентом стояли столики, за ними чоловіки пили пиво (Є. Гуцало). - Пор. 1. наві́с.
ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛОрозм., ПЕЛЕНА́перев. поет.,НАМІ́ТКА перев. поет.,ГАБА́ поет.,УБРА́ННЯ́[ВБРА́ННЯ́]поет., ПО́ЛОГпоет.; СА́ВАНпоет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯрідше,НАКРИТТЯ́, НАВІ́Срозм.,НАМЕ́Трозм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце - і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків - покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала [пилюга] собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу - горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа - свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).
-2-
іменник чоловічого роду
(подача м’яча в футболі)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний наві́с наві́си
родовий наві́су наві́сів
давальний наві́су, наві́сові наві́сам
знахідний наві́с наві́си
орудний наві́сом наві́сами
місцевий на/у наві́сі на/у наві́сах
кличний наві́се* наві́си*

Словник синонімів

НАВІ́С (покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди тощо), НАКРИТТЯ́, ДАШО́Крозм.; КОЗИРО́Крозм. (невеликий навіс над воротами, дверима, на стовпі і т. ін.); ПІДДА́ШШЯ, ПІДДА́ШОК, ЗВИС (те, що виступає як продовження даху будівлі). Вже через день усі хворі мали місця під просторими навісами на березі моря (Ю. Збанацький); Колодуб зовсім близько побачив свій "газон" з брезентовим накриттям (Ю. Бедзик); Поряд з яблунею стояла будова - простий солом’яний дашок на двох стовпах, приладнаний до ліси (Ю. Яновський); З козирка високої башти добре видно море, бухту і рівні вулиці Севастополя (В. Кучер); На піддашшю корчми, підпертому шістьма голими дерев’яними стовпами, ходив Абрамко з люлькою в зубах (Н. Кобринська). - Пор. 2. наме́т.
НАМЕ́Т (навіс із тканини), НАПИНА́ЛОрозм.; ТЕНТ (звичайно парусиновий). До маленького ліжечка з серпанковим наметом присунула вона маленьке бюрко (Дніпрова Чайка); Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже (П. Тичина); Під полотняним тентом стояли столики, за ними чоловіки пили пиво (Є. Гуцало). - Пор. 1. наві́с.
ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛОрозм., ПЕЛЕНА́перев. поет.,НАМІ́ТКА перев. поет.,ГАБА́ поет.,УБРА́ННЯ́[ВБРА́ННЯ́]поет., ПО́ЛОГпоет.; СА́ВАНпоет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯрідше,НАКРИТТЯ́, НАВІ́Срозм.,НАМЕ́Трозм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце - і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків - покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала [пилюга] собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу - горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа - свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний наві́с наві́си
родовий наві́са наві́сів
давальний наві́су, наві́сові наві́сам
знахідний наві́с наві́си
орудний наві́сом наві́сами
місцевий на/у наві́сі на/у наві́сах
кличний наві́се* наві́си*