-1-
дієслово недоконаного виду
(нагвинчувати)

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).
-2-
дієслово недоконаного виду
(свердлячи, робити заглибини, отвори)

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши
-3-
дієслово недоконаного виду
(намотувати, накручувати на щось)

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши

Словник синонімів

НАГВИ́НЧУВАТИ (обертаючи по гвинтовій лінії, надівати на що-небудь), НАВІ́РЧУВАТИрідше. - Док.: нагвинти́ти, наверті́ти[наверну́ти]. - Так ти ж, голубчику, молотком її [гайку] насадив, а не нагвинтив (П. Панч).

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши

Словник відмінків

Інфінітив наві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наві́рчуймо
2 особа наві́рчуй наві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчуватиму наві́рчуватимемо, наві́рчуватимем
2 особа наві́рчуватимеш наві́рчуватимете
3 особа наві́рчуватиме наві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наві́рчую наві́рчуємо, наві́рчуєм
2 особа наві́рчуєш наві́рчуєте
3 особа наві́рчує наві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наві́рчував наві́рчували
жін. р. наві́рчувала
сер. р. наві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наві́рчуваний
Безособова форма
наві́рчувано
Дієприслівник
наві́рчувавши

Словник синонімів

НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь),НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ[НАВЕРНУ́ТИ], НАВИ́ТИ[НАВИ́НУТИ]. - Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. вів він троє коней напувати, а вузли від усіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко); - Нічого страшного, - сказав один з них [санітарів], - черепок цілий, - і навернув Тимкові на голові білу чалму (Григорій Тютюнник); Час від часу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці (Леся Українка).