навіритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наві́ритися, наві́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наві́рмося, наві́рмось | |
| 2 особа | наві́рся | наві́ртеся, наві́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наві́рюся, наві́рюсь | наві́римося, наві́римось, наві́римся |
| 2 особа | наві́ришся | наві́ритеся, наві́ритесь |
| 3 особа | наві́риться | наві́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наві́рився, наві́ривсь | наві́рилися, наві́рились |
| жін.р. | наві́рилася, наві́рилась | |
| сер.р. | наві́рилося, наві́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наві́рившись | ||