-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив навіжені́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   навіжені́ймо
2 особа навіжені́й навіжені́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа навіжені́тиму навіжені́тимемо, навіжені́тимем
2 особа навіжені́тимеш навіжені́тимете
3 особа навіжені́тиме навіжені́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа навіжені́ю навіжені́ємо, навіжені́єм
2 особа навіжені́єш навіжені́єте
3 особа навіжені́є навіжені́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
навіжені́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. навіжені́в навіжені́ли
жін. р. навіжені́ла
сер. р. навіжені́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
навіжені́вши

Словник синонімів

БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИрідко; НАВІСНІ́ТИпідсил.,СКАЖЕНІ́ТИпідсил., ШАЛЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛІ́ТИпідсил.,НАВІЖЕНІ́ТИпідсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені? А може, я божеволію? з’явилася раптом думка (А. Шиян); Батареї без угаву молотили по них [дотах], осліплюючи і оглушуючи методичним вогнем гарнізони, що божеволіли в тих залізобетонних черепах (О. Гончар); Нещасний хлопець безумів зо страху (І. Франко); - Мені дух забиває. Я скаженію, я навіснію од кохання, - сказала вона (І. Нечуй-Левицький); Шаленіючи з жаху, присів [Фред] під якимсь обпаленим кущем і тут знову помітив біля себе Руді (В. Козаченко). - Пор. здурі́ти, збожево́літи.
I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ’Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ’ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ, САТАНІ́ТИрозм.,ЯРИ́ТИСЯрозм.,ЯРІ́ТИрозм.,ЯРУВА́ТИрозм.,РЕШЕТИ́ТИСЯрозм.,БІСИ́ТИСЯрозм. рідше,МОРДУВА́ТИСЯрозм. рідше,ПАСІЮВА́ТИдіал. - Док.: розлютува́тися, розлюти́тися, роз’я́три́тися, озвірі́ти, розходи́тися, оскажені́ти, ошалені́ти, ошалі́ти, роз’яри́тися, осатані́ти, посатані́ти. Шовкун лютував, він не міг спокійно зносити того, що говорилося сьогодні з трибуни про Максюту (Д. Бедзик); Він лютився та трохи не бив сам себе, а при тім і директорові чимало прокльонів дісталось (Лесь Мартович); Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось надворі, навіть одлига, а в серці мому таки лишився жаль - за втраченим часом (М. Коцюбинський); Такий був [Данило] яросливий, що Боже борони! як розлютується, аж йому огневі іскри з очей скачуть (Марко Вовчок); - Я теж біснувався з його зухвальства. Ми мало не зчепилися (Я. Баш); Павло знімає зі спини [Хоми] чувал, .. половину відсипає. - Що ти, Павле, навіщо? - метушиться Хома. - Неси, кажу, - раптом звіріє Павло (Григорій Тютюнник); - Ти відчинила [кватирку]? - раптом озвіріла матушка Раїса (О. Донченко); Свекруха розсердилася, розходилася, нагримала на Якова, що жінці потурає (К. Гордієнко); Він [комендант міста Первомайська] лютував, скаженів, розстрілюючи і вішаючи особливо люто і нещадно (В. Козаченко); Коли справа доходить до колгоспів, тут угорець упинається, як віл. Тоді Хома шаленіє (О. Гончар); Він спалахує гнівом, шаліє (К. Гордієнко); Роз’ярився [Турн] і без пощади всіх косив (І. Котляревський); Олександра сатаніла. Її дратувало мовчання Настине (М. Коцюбинський); - Пригадуєте, як він посатанів, коли побачив вас? - розсміявся Суботін (Я. Баш); Простесенько к Палланту мчиться [Турн], Зубами скреготить, яриться (І. Котляревський); Оце тобі, враже, остання хвилина! Хотів нас загарбать? Не дуже ярій (П. Тичина); Потім ярує [Турн] од досади, Виводить військо із засади І гору покида, і ліс (І. Котляревський); Довго Яким решетився, кричав аж охрип (С. Ковалів); Дівчата мовби веселіли з того, як бісився Нестір (К. Гордієнко); Мордується, мов скажена пані (прислів’я); Колгоспники й трактористи насідають на Журяка, а Проць просто аж пасіює (В. Бабляк). - Пор. I. се́рдитися.