ВІДВІ́ДУВАТИкого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИдо кого,БУВА́ТИв кого, де,ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИрозм.,ВІЗИТУВА́ТИзаст.;Ї́ЗДИТИдо кого,ПРИЇЖДЖА́ТИдо кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). - Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він [П. Тичина] відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ’яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він [приятель].. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); - Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його [генерала] проводили всі гуртом. - Частіше приїжджайте до нас, - запросив Сидорчук (С. Журахович). - Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.