навючуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нав’ю́чуватися, нав’ю́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нав’ю́чуймося, нав’ю́чуймось
2 особа нав’ю́чуйся, нав’ю́чуйсь нав’ю́чуйтеся, нав’ю́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нав’ю́чуватимуся, нав’ю́чуватимусь нав’ю́чуватимемося, нав’ю́чуватимемось, нав’ю́чуватимемся
2 особа нав’ю́чуватимешся нав’ю́чуватиметеся, нав’ю́чуватиметесь
3 особа нав’ю́чуватиметься нав’ю́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа нав’ю́чуюся, нав’ю́чуюсь нав’ю́чуємося, нав’ю́чуємось, нав’ю́чуємся
2 особа нав’ю́чуєшся нав’ю́чуєтеся, нав’ю́чуєтесь
3 особа нав’ю́чується нав’ю́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
нав’ю́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. нав’ю́чувався, нав’ю́чувавсь нав’ю́чувалися, нав’ю́чувались
жін. р. нав’ю́чувалася, нав’ю́чувалась
сер. р. нав’ю́чувалося, нав’ю́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нав’ю́чувавшись