навючуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний нав’ю́чуваний нав’ю́чувана нав’ю́чуване нав’ю́чувані
родовий нав’ю́чуваного нав’ю́чуваної нав’ю́чуваного нав’ю́чуваних
давальний нав’ю́чуваному нав’ю́чуваній нав’ю́чуваному нав’ю́чуваним
знахідний нав’ю́чуваний, нав’ю́чуваного нав’ю́чувану нав’ю́чуване нав’ю́чувані, нав’ю́чуваних
орудний нав’ю́чуваним нав’ю́чуваною нав’ю́чуваним нав’ю́чуваними
місцевий на/у нав’ю́чуваному, нав’ю́чуванім на/у нав’ю́чуваній на/у нав’ю́чуваному, нав’ю́чуванім на/у нав’ю́чуваних