навючитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нав’ю́читися, нав’ю́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нав’ю́чмося, нав’ю́чмось
2 особа нав’ю́чся нав’ю́чтеся, нав’ю́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нав’ю́чуся, нав’ю́чусь нав’ю́чимося, нав’ю́чимось, нав’ю́чимся
2 особа нав’ю́чишся нав’ю́читеся, нав’ю́читесь
3 особа нав’ю́читься нав’ю́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нав’ю́чився, нав’ю́чивсь нав’ю́чилися, нав’ю́чились
жін.р. нав’ю́чилася, нав’ю́чилась
сер.р. нав’ю́чилося, нав’ю́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
нав’ю́чившись