навючитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нав’ю́читися, нав’ю́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нав’ю́чмося, нав’ю́чмось | |
| 2 особа | нав’ю́чся | нав’ю́чтеся, нав’ю́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нав’ю́чуся, нав’ю́чусь | нав’ю́чимося, нав’ю́чимось, нав’ю́чимся |
| 2 особа | нав’ю́чишся | нав’ю́читеся, нав’ю́читесь |
| 3 особа | нав’ю́читься | нав’ю́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нав’ю́чився, нав’ю́чивсь | нав’ю́чилися, нав’ю́чились |
| жін.р. | нав’ю́чилася, нав’ю́чилась | |
| сер.р. | нав’ю́чилося, нав’ю́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нав’ю́чившись | ||