навудити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наву́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наву́дьмо
2 особа наву́дь наву́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наву́джу наву́димо, наву́дим
2 особа наву́диш наву́дите
3 особа наву́дить наву́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наву́див наву́дили
жін.р. наву́дила
сер.р. наву́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наву́джений
Безособова форма
наву́джено
Дієприслівник
наву́дивши