навудити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наву́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наву́дьмо | |
| 2 особа | наву́дь | наву́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наву́джу | наву́димо, наву́дим |
| 2 особа | наву́диш | наву́дите |
| 3 особа | наву́дить | наву́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наву́див | наву́дили |
| жін.р. | наву́дила | |
| сер.р. | наву́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наву́джений | ||
| Безособова форма | ||
| наву́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| наву́дивши | ||