навуджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наву́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наву́джуймо | |
| 2 особа | наву́джуй | наву́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наву́джуватиму | наву́джуватимемо, наву́джуватимем |
| 2 особа | наву́джуватимеш | наву́джуватимете |
| 3 особа | наву́джуватиме | наву́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наву́джую | наву́джуємо, наву́джуєм |
| 2 особа | наву́джуєш | наву́джуєте |
| 3 особа | наву́джує | наву́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наву́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наву́джував | наву́джували |
| жін. р. | наву́джувала | |
| сер. р. | наву́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наву́джувавши | ||