навуглецьовуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навуглецьо́вуваний навуглецьо́вувана навуглецьо́вуване навуглецьо́вувані
родовий навуглецьо́вуваного навуглецьо́вуваної навуглецьо́вуваного навуглецьо́вуваних
давальний навуглецьо́вуваному навуглецьо́вуваній навуглецьо́вуваному навуглецьо́вуваним
знахідний навуглецьо́вуваний навуглецьо́вувану навуглецьо́вуване навуглецьо́вувані
орудний навуглецьо́вуваним навуглецьо́вуваною навуглецьо́вуваним навуглецьо́вуваними
місцевий на/у навуглецьо́вуваному, навуглецьо́вуванім на/у навуглецьо́вуваній на/у навуглецьо́вуваному, навуглецьо́вуванім на/у навуглецьо́вуваних