навуглецьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навуглецьо́ваний навуглецьо́вана навуглецьо́ване навуглецьо́вані
родовий навуглецьо́ваного навуглецьо́ваної навуглецьо́ваного навуглецьо́ваних
давальний навуглецьо́ваному навуглецьо́ваній навуглецьо́ваному навуглецьо́ваним
знахідний навуглецьо́ваний, навуглецьо́ваного навуглецьо́вану навуглецьо́ване навуглецьо́вані, навуглецьо́ваних
орудний навуглецьо́ваним навуглецьо́ваною навуглецьо́ваним навуглецьо́ваними
місцевий на/у навуглецьо́ваному, навуглецьо́ванім на/у навуглецьо́ваній на/у навуглецьо́ваному, навуглецьо́ванім на/у навуглецьо́ваних