-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив навтіша́тися, навтіша́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   навтіша́ймося, навтіша́ймось
2 особа навтіша́йся, навтіша́йсь навтіша́йтеся, навтіша́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа навтіша́юся, навтіша́юсь навтіша́ємося, навтіша́ємось, навтіша́ємся
2 особа навтіша́єшся навтіша́єтеся, навтіша́єтесь
3 особа навтіша́ється навтіша́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. навтіша́вся, навтіша́всь навтіша́лися, навтіша́лись
жін.р. навтіша́лася, навтіша́лась
сер.р. навтіша́лося, навтіша́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
навтіша́вшись

Словник синонімів

НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не - утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯрозм.,НАРА́ДУВАТИСЯрозм.Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується [Мотря], не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). - Пор. намилува́тися.