наврочений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навро́чений навро́чена навро́чене навро́чені
родовий навро́ченого навро́ченої навро́ченого навро́чених
давальний навро́ченому навро́ченій навро́ченому навро́ченим
знахідний навро́чений, навро́ченого навро́чену навро́чене навро́чені, навро́чених
орудний навро́ченим навро́ченою навро́ченим навро́ченими
місцевий на/у навро́ченому, навро́ченім на/у навро́ченій на/у навро́ченому, навро́ченім на/у навро́чених