навоюватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | навоюва́тися, навоюва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навою́ймося, навою́ймось | |
| 2 особа | навою́йся, навою́йсь | навою́йтеся, навою́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навою́юся, навою́юсь | навою́ємося, навою́ємось, навою́ємся |
| 2 особа | навою́єшся | навою́єтеся, навою́єтесь |
| 3 особа | навою́ється | навою́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навоюва́вся, навоюва́всь | навоюва́лися, навоюва́лись |
| жін.р. | навоюва́лася, навоюва́лась | |
| сер.р. | навоюва́лося, навоюва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навоюва́вшись | ||