навоювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | навоюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навою́ймо | |
| 2 особа | навою́й | навою́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навою́ю | навою́ємо, навою́єм |
| 2 особа | навою́єш | навою́єте |
| 3 особа | навою́є | навою́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навоюва́в | навоюва́ли |
| жін.р. | навоюва́ла | |
| сер.р. | навоюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навоюва́вши | ||