ПОВЕ́РНЕННЯ, ПОВОРО́Т[ПОВОРІ́Трідше]розм., ВОРОТТЯ́фольк., розм., НА́ВОРОТдіал.Батько сподівається на моє швидке повернення з фронту (П. Колесник); Досить довго ждала Регіна на вулиці на поворот Владка (І. Франко); Як ти думаєш про поворіт Людмили Михайлівни в Росію? (Леся Українка); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (В. Сосюра); За кожним наворотом додому каявся [Краньцовський] й приобіцював, що вже поправиться (Лесь Мартович). - Пор. 1. поверта́тися.