наворожити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наворожи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наворожі́мо, наворожі́м | |
| 2 особа | наворожи́ | наворожі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наворожу́ | наворо́жимо, наворо́жим |
| 2 особа | наворо́жиш | наворо́жите |
| 3 особа | наворо́жить | наворо́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наворожи́в | наворожи́ли |
| жін.р. | наворожи́ла | |
| сер.р. | наворожи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| наворо́жений | ||
| Безособова форма | ||
| наворо́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| наворожи́вши | ||