наворожити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наворожи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наворожі́мо, наворожі́м
2 особа наворожи́ наворожі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наворожу́ наворо́жимо, наворо́жим
2 особа наворо́жиш наворо́жите
3 особа наворо́жить наворо́жать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наворожи́в наворожи́ли
жін.р. наворожи́ла
сер.р. наворожи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наворо́жений
Безособова форма
наворо́жено
Дієприслівник
наворожи́вши