наволочити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наволочи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наволочі́мо, наволочі́м
2 особа наволочи́ наволочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наволочу́ наволо́чимо, наволо́чим
2 особа наволо́чиш наволо́чите
3 особа наволо́чить наволо́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наволочи́в наволочи́ли
жін.р. наволочи́ла
сер.р. наволочи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наволо́чений
Безособова форма
наволо́чено
Дієприслівник
наволочи́вши