навмисний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навми́сний навми́сна навми́сне навми́сні
родовий навми́сного навми́сної навми́сного навми́сних
давальний навми́сному навми́сній навми́сному навми́сним
знахідний навми́сний навми́сну навми́сне навми́сні
орудний навми́сним навми́сною навми́сним навми́сними
місцевий на/у навми́сному, навми́снім на/у навми́сній на/у навми́сному, навми́снім на/у навми́сних

Словник синонімів

НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо),УМИ́СНИЙ[ВМИ́СНИЙ], ЗУМИ́СНИЙрідше,НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується). Говорити з навмисною суворістю; Коли зачулось знову ніби умисне гучне бряжчання клямкою і ключем, ..він мусив тікати до себе (О. Досвітній); Тую вмисну їдовитість зрозумів і Володимир (А. Кримський); У мистецтві, в літературі, приміром, нарочита, зумисна оригінальність породжує всякі дадаїзми, абстракціонізми і т. п. (М. Рильський); - Мені й Іванові Степановичу щось не хочеться обвинувачень у свідомому шкідництві (Ю. Шовкопляс); Коли в дверях.. з’являється дружина, він їй.. з підкресленою пошаною передає листа (М. Стельмах).