навкучитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(набриднути) [безос., діал.]

Словник відмінків

Інфінітив навку́читися, навку́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа навку́читься  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. навку́чилося, навку́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник