навкучати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | навкуча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навкуча́ймо | |
| 2 особа | навкуча́й | навкуча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навкуча́тиму | навкуча́тимемо, навкуча́тимем |
| 2 особа | навкуча́тимеш | навкуча́тимете |
| 3 особа | навкуча́тиме | навкуча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навкуча́ю | навкуча́ємо, навкуча́єм |
| 2 особа | навкуча́єш | навкуча́єте |
| 3 особа | навкуча́є | навкуча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| навкуча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | навкуча́в | навкуча́ли |
| жін. р. | навкуча́ла | |
| сер. р. | навкуча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навкуча́вши | ||