навкучати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив навкуча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   навкуча́ймо
2 особа навкуча́й навкуча́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа навкуча́тиму навкуча́тимемо, навкуча́тимем
2 особа навкуча́тимеш навкуча́тимете
3 особа навкуча́тиме навкуча́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа навкуча́ю навкуча́ємо, навкуча́єм
2 особа навкуча́єш навкуча́єте
3 особа навкуча́є навкуча́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
навкуча́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. навкуча́в навкуча́ли
жін. р. навкуча́ла
сер. р. навкуча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
навкуча́вши