навко́лишній
1
прикметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | навко́лишній | навко́лишня | навко́лишнє | навко́лишні |
| родовий | навко́лишнього | навко́лишньої | навко́лишнього | навко́лишніх |
| давальний | навко́лишньому | навко́лишній | навко́лишньому | навко́лишнім |
| знахідний | навко́лишній, навко́лишнього | навко́лишню | навко́лишнє | навко́лишні, навко́лишніх |
| орудний | навко́лишнім | навко́лишньою | навко́лишнім | навко́лишніми |
| місцевий | на/у навко́лишньому, навко́лишнім | на/у навко́лишній | на/у навко́лишньому, навко́лишнім | на/у навко́лишніх |
НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). - Треба руйнувати свої уявлення про навколишній світ і складати нові - нові будуть повніші і справедливіші (Є. Гуцало); Іван.. дивився у вікно, слухав довколишню метушню і шум зливи (П. Колесник); У Люди було багато родичів по околишніх селах (Л. Первомайський); Глянь: уже в полях навкружних починаються жнива (Л. Забашта); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич); Око від перевтоми закривається. Хворий втрачає контакт з оточуючим світом (Ірина Вільде); За річкою - вокзал.., а за ним синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний).