навколишній 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний навко́лишній навко́лишня навко́лишнє навко́лишні
родовий навко́лишнього навко́лишньої навко́лишнього навко́лишніх
давальний навко́лишньому навко́лишній навко́лишньому навко́лишнім
знахідний навко́лишній, навко́лишнього навко́лишню навко́лишнє навко́лишні, навко́лишніх
орудний навко́лишнім навко́лишньою навко́лишнім навко́лишніми
місцевий на/у навко́лишньому, навко́лишнім на/у навко́лишній на/у навко́лишньому, навко́лишнім на/у навко́лишніх

Словник синонімів

НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙрозм.,ОКО́ЛИЧНИЙрозм.,ОТО́ЧУЮЧИЙрідко,НАОКО́ЛЬНИЙ рідко;ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). - Треба руйнувати свої уявлення про навколишній світ і складати нові - нові будуть повніші і справедливіші (Є. Гуцало); Іван.. дивився у вікно, слухав довколишню метушню і шум зливи (П. Колесник); У Люди було багато родичів по околишніх селах (Л. Первомайський); Глянь: уже в полях навкружних починаються жнива (Л. Забашта); Він зрозумів.., що являє собою якесь пугало для околичного священства (Г. Хоткевич); Око від перевтоми закривається. Хворий втрачає контакт з оточуючим світом (Ірина Вільде); За річкою - вокзал.., а за ним синіють ліси, жовтіють поля, біліють церкви побічних сіл (Панас Мирний).