КИДКО́М (швидко кидаючи чи кидаючись); КИДЬКОМА́, ШВИРГОМА́розм.,НАВКИ́ДЬ[НАВКИДЯ́]діал. (кидаючи, ударяючи з силою). Єдиний рятунок для них в цю мить - кинутись кидком саме вперед (О. Гончар); Возівдванадцять таких увезе, що тільки достанеш швиргома докинуть (М. Номис); Трах! - кілком, мабуть, навкидь у ворота (А. Головко); З усього розмаху [Люба] навкидя вдарила скривавленою гусячою головою просто в брудну пику єфрейтора (І. Ле).